Новини

15 липня 2019, 16:35

Відбулось заключне засідання Комітету з питань європейської інтеграції

докладніше
15 липня 2019, 15:15

Про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та початок прийому пропозицій депутатських фракцій (депутатських груп) щодо кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України

докладніше
15 липня 2019, 11:51

У Комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму відбулася презентація спортивного проекту: "Діджиталізація спорту в Україні"

докладніше
15 липня 2019, 10:03

У №28 «Відомостей Верховної Ради України» опубліковано закон щодо імплементації актів законодавства ЄС у сфері технічного регулювання

докладніше
12 липня 2019, 17:50

Голова Парламенту Андрій Парубій підбив підсумки роботи Верховної Ради України VIII скликання

докладніше
12 липня 2019, 16:43

І.Геращенко: «Новий Виборчий кодекс містить важливі зміни і дає надію на створення в Україні справжніх партій - з чітко окресленою ідеологією»

докладніше
12 липня 2019, 15:39

Протягом тижня народні депутати працювали на пленарних засіданнях, у комітетах, взяли участь в інших заходах

докладніше
12 липня 2019, 13:31

Відбулося пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
12 липня 2019, 11:40

Година запитань до Уряду (відео)

докладніше
12 липня 2019, 10:07

Огляд головних тем «Голосу України» від 12 липня

докладніше
11 липня 2019, 18:09

Відбулося вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
11 липня 2019, 17:44

Ірина Геращенко: «Покращення стану дорожньої інфраструктури є запорукою розвитку внутрішнього туризму в Україні»

докладніше
11 липня 2019, 17:19

Ірина Геращенко: «Допоки українці незаконно утримуються на окупованих територіях та в Росії, ми маємо надати всебічну підтримку їхнім родинам»

докладніше
11 липня 2019, 16:47

Член Комітету з питань транспорту Віталій Корчик провів особистий прийом громадян

докладніше

Канал Рада 

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України

Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України у 2019 році 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
19 лютого 2019, 13:00

 Прес-служба Апарату Верховної Ради України 

Виступ Голови Верховної Ради України Андрія Парубія на засіданні у зв’язку з п’ятою річницею з початку збройної агресії Російської Федерації проти України

 

Високоповажний пане Президенте Європейської Ради!

Високоповажний пане Президенте України!

Вельмишановний пане Прем’єр-Міністре України!

Шановні пані і панове!

На медалі міністерства оборони Російської Федерації «За возвращение Крыма» вибито дату – 20-е лютого 2014 року.

Рівно п’ять років тому, коли горіли барикади на площі Незалежності, і ми боронили Майдан, російський спецназ розпочав операцію по захопленню України.

Росія скористалася слабкістю країни, шокованої розстрілами Майдану та кинутої напризволяще владою Януковича. Потім Путін ще довго заперечував участь російських військ в подіях в Криму та на Донбасі. Однак на тій медалі, яка колись стане одним з неспростовних доказів на Гаазькому трибуналі, вибито дату – 20 лютого 2014 року. Так починалася війна.

Ніхто не уявляв, що таке можливо. Україна була не готова до збройної агресії, і сьогодні ми це можемо визнати відверто і відповідально.

Путін мав у повній бойовій готовності все необхідне для нападу і знищення України:

-         одну з найпотужніших армій світу, на той час уже переоснащену і перебудовану з оборонної в наступальну;

-         маріонеткового Януковича, який слухняно виконував усі вказівки Кремля, і навіть підписав звернення-прохання про введення в Україну окупаційних російських військ;

-         розвинену мережу агентури ФСБ в українських спецслужбах і армії, яка цілеспрямовано знищувала Збройні Сили та Службу Безпеки України;

-         роками інфіковану та отруєну російським і проросійським телебаченням та медіа, свідомість значної частини українських громадян – жертв масованого та тривалого інформаційного артобстрілу;

-         і підлу, злочинну тактику гібридної путінської війни. Цю тактику Путін озвучив особисто: «Пускай попробует кто-то из числа военнослужащих стрелять в своих людей, за которыми мы будем стоять сзади, не впереди, а сзади, пускай они попробуют стрелять в женщин и детей. Я посмотрю на тех, кто отдаст такой приказ на Украине». 

Це – пряма цитата злочинця.

До цього українська армія не була готова.

І що ж, врешті, на той момент мали ми?:

-         розграбовану, дезорганізовану та деморалізовану армію, солдатам та офіцерам якої роками зумисно нав’язували стереотипи, що Росія – наш друг і союзник, а НАТО – наш противник;

-         насичені ворожою агентурою та випадковими пристосуванцями деморалізовані спецслужби та правоохоронні органи;

-         фактичну відсутність влади – у критичний, межевий для України момент і президент, і прем’єр-міністр, усі керівники силових відомств і більшість міністрів втекли з України до Росії;

-         цілковито порожню державну скарбницю та зруйновану економіку.

І ще багато інших руйнівних супутніх факторів.

А російські війська в той час вже були розташовані по всіх кордонах України. У повній бойовій готовності та розгорнуті у бойові порядки для негайного наступу.

Будь-який військовий стратег сказав би, що у нас немає жодних шансів.

І все ж, у нашому активі були:

-         наша перемога Революції Гідності;

-         незнищенний дух волі українського народу;

-         нескореність і відвага українців, змобілізованих і самоорганізованих Майданом.

І ми прийняли бій.

Тоді, прямо з Майдану, ми прийшли у цей зал. Тут є багато депутатів, які пам’ятають цей день, коли у Верховній Раді України була сформована нова українська влада. Український Парламент взяв на себе відповідальність за долю країни. Після льоду та вогню Майдану ми взялися за організацію українського спротиву російській агресії.

І тоді ми сказали: ми не здамося, ми будемо боротися, ми будемо захищати свою країну.

Так, у 2014-му, п’ять років тому, війною з російським агресором почалася наша новітня боротьба за Незалежність.

І вже тоді ми точно знали, що це боротьба не лише за Україну, за життя, свободу і гідність українців. Ми знали – це війна за весь вільний світ.

Будемо відвертими: у ті тижні цивілізовані демократії Заходу заціпеніли, не знаючи як реагувати на агресію Росії в Україні,  як відповідати на брутальне нехтування Путіним міжнародними правовими нормами та підписаними угодами.

Хоча насправді сталося те, про що ми попереджали ще у 2008 році, коли російські танки вторглися на територію суверенної Грузії. У ті серпневі дні я був у Грузії, в Горі, і на власні очі бачив наслідки звірств російських військ.

Я можу переконано сказати: не має жодного сумніву – якби тоді світ дав адекватну відповідь на дії Росії, Путін не посмів би зробити наступний крок. Той, 2008-й рік привів російських окупантів в Україну 2014-го року.

Бо для того, щоб розуміти справжні плани Путіна, достатньо слухати його самого, адже це він назвав розпад Радянського Союзу «найбільшою геополітичною катастрофою століття» і подією, яка мала найбільший вплив особисто на нього.

І безсумнівно – головною геополітичною метою Кремля є відновлення повного контролю над усім пострадянським простором і безпосередній вплив на весь світ.

Уже в 2008-му році ціллю Путіна була далеко не Грузія, що і підтвердили його подальші кроки. Це був його перший пробний камінь для випробування цивілізованого вільного світу на далекоглядність, міцність та єдність.

Так і у 2014-му його метою було не тільки захоплення Криму, а всієї України – ключовий елемент для відновлення імперії. Ключовий, але далеко не останній.

І тому наші хлопці і дівчата на фронті добре знають, що вони захищають не лише свої сім’ї, свої міста і села, свою країну. Вони добре знають, що захищають весь цивілізований світ.

Шановні наші європейські друзі! Вони захищають безпеку і ваших країн, і ваших громадян! І сьогодні це вже розуміє весь світ.

Путін – глобальна загроза для всього світу. Хто цього не хоче розуміти, хто боїться це визнавати, той насправді запрошує «рускій мір» і «зелених чоловічків» до себе додому.

Бо досвід уже показав: будь-яку дипломатію і бажання домовитись Путін розцінює як слабкість, якою намагається неодмінно скористатися на свою користь. Кремль розуміє тільки одну мову – мову сили. На жаль. Але – така реальність. І тому задля добробуту і безпеки всього вільного світу наше завдання і наша головна мета – зупинити Путіна.

П’ять років тому, у 2014 році, ми це усвідомили ясно і чітко в цьому залі.

Ми знали справжню мету Путіна. Ми знали, що його ціль не лише Крим і Донбас, а контроль над усією Україною. Операція «Русская вєсна», окупація так званої «Новоросії» – аж до Придністров’я – мали стати наступними кроками по захопленню України.

Але Українська Держава, український народ змобілізувалися для відсічі, а не пішли на домовленості, а по суті – на капітуляцію.

Ми дали бій!

Українські добровольці прямо з Майдану рушили на передову і там, разом з відродженими Збройними Силами України, зупинили російський наступ.

У Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Одесі українці сказали «стоп» спробам російської агентури разом із їхніми місцевими колаборантами запалити, а потім окупувати всю південно-східну Україну. Це були трагічні, але водночас і величні дні для України! Ми відбили російський наступ. Ми зламали плани Путіна.

І я ніколи не забуду того дня, коли мав честь як Секретар Ради Національної Безпеки і Оборони України бути присутнім у штабі АТО під Слов’янськом, коли Верховний Головнокомандувач Президент України Петро Олексійович Порошенко дав наказ на контрнаступ. Так почався український наступ. У результаті якого 2/3 на той час захопленої території Донбасу було звільнено.

І тільки масоване підсилення російського військового контингенту елітними армійськими з’єднаннями та спецпідрозділами із найсучаснішою технікою – танками і реактивною артилерією, не дозволили нам ще тоді звільнити Донецьк і Луганськ.

Але ми добре навчились двох речей:

Путіна можна перемагати;

Путіна треба перемагати.

І я глибоко переконаний – усі ті, хто говорить, що Путін це велика сила, з якою треба рахуватись, що з Кремлем треба вести переговори, вивчати їхні умови, іти на поступки і компроміси, – тільки грають на руку Москві.

За п’ять років світ мав змогу остаточно переконатись в агресивних планах і глобальній загрозі Путіна: МН-17, Сирія, Солсбері, втручання у вибори в США, Чорногорії та інших країнах, підтримка терористів та сепаратистів, інспірування та фінансування крайніх екстремістських рухів у всьому світі, – які ще потрібні очевидні докази?

Відповідь одна: або світ зупинить Путіна, або наслідки його дій можуть стати непередбачуваними, а якщо відверто – трагічно руйнівними для всього світу.

Сьогодні, через п’ять років від початку нападу Росії на Україну, є очевидним, що зупиняти агресію Путіна потрібно не лише введенням санкцій, а організацією єдиної інтегральної протидії по усіх напрямках:

військовому;

економічному;

енергетичному,

інформаційному;

дипломатичному.

Бо російська агресія сьогодні - це також інформаційна та енергетична експансія. Спочатку йде тривала масована артпідготовка інформаційними буками і градами, а потім приходять російські танки.

І наше головне завдання – зупинити Путіна і зберегти мир. Мир для нашої країни і для усього світу! Ми щиро прагнемо миру, бо дуже добре знаємо його ціну!

Україна вибрала свій шлях – це шлях гідності,  демократії і національного розвитку, шлях побудови міцної безпеки і добробуту для громадян. Наш шлях – це рух до Європейського Союзу і НАТО. І ми нікому не дозволимо повернути нас зі шляху, за який боровся Майдан! Це – наше майбутнє, яке зараз зі зброєю у руках захищають кращі сини та доньки України! І вони знають – щоб йти своїм шляхом, потрібні воля і відвага.

Тож ми говоримо усьому світу: не бійтеся! Імперська, агресивна Росія Путіна – це насправді колос на глиняних ногах, це держава, яка закінчується, Ending State!

Це МИ будуємо майбутнє!

Ми – РАЗОМ!

Ми – СИЛЬНІ!

МИ – переможемо!

Слава Україні!